Поняття «масові комунікації»

Перше, що потрібно зробити – це визначитись із поняттям масової комунікації. Комунікація – це обмін інформацією між системами. Масова комунікація (англ. mass communication) - це процес поширення інформації (духовних цінностей, знань тощо) за допомогою технічних засобів (преса, телебачення та ін) на чисельно великі, розосереджені аудиторії. Засоби масової комунікації (СМЯ) – це спеціальні канали та передавачі, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень на великі території.

Кошти комунікації виступають речовим, і навіть матеріальним компонентом комунікативного процесу і завжди виявляють собою спосіб передачі, виробництва, збереження, і навіть поширення культурних цінностей у суспільстві.

Масові комунікації - важливий політичний та соціальний інститут сучасного суспільства, що виконує в широких масштабах функції:

• інформування;

• підтримки соціальної спільності;

• освіти;

• розваги.

В одних випадках масова комунікація спрямована на формування громадської думки або її зміну за рахунок аргументації на користь або проти індивідуальної діяльності (думки, вчинку тощо). В інших випадках, масова комунікація спрямовано формування чи зміну діяльності (позиції, думки) окремої особистості з допомогою аргументації на користь чи проти колективної діяльності. У тих та інших випадках успіх масової комунікації визначається знанням соціальної мотивованості аудиторії та способами передачі оціночної інформації. Процеси масової комунікації як особливого виду мовної діяльності характеризуються складністю, і навіть неоднорідністю. Проте можна виділити загальні умови, які необхідні для функціонування масової комунікації. До них відносяться такі, як:

• наявність технічних засобів, що забезпечують тиражованість та регулярність масової комунікації;

• багатоканальність та можливість вибору комунікативних засобів, які забезпечують варіативність та нормативність масової комунікації;

• масова аудиторія, яка, враховуючи її розосередженість та анонімність, потребує ретельно продуманої ціннісної орієнтації;

• соціальна значущість інформації, що сприяє підвищенню вмотивованості масової комунікації.

Головна умова, що визначає масову комунікацію – специфіка комунікатора та аудиторії.

То навіщо ми вступаємо у комунікацію?

Незалежно від каналів та засобів комунікації, ми передаємо повідомлення, щоб попередити інших людей (дорожні знаки), інформувати їх (прес-реліз), пояснити щось (підручник), розважити (анекдот чи фільм), переконати будь-кого (агітаційний плакат) ), описати щось (усне оповідання). Все вищеописане – це цілі комунікації. Здебільшого їх буває кілька, (фільм може розважати, і інформувати, і описувати). Причиною, через яку люди потребують комунікації, є потреби людини або групи людей. Цілі комунікації обслуговують потреби людини: виживання, особисті потреби, підтримка відносин, здійснення влади над іншими людьми, усвідомлення миру та нашого досвіду в ньому, прояв творчої натури та уяви. Наші потреби розподіляють на чотири групи: особисті, соціальні, творчі та економічні.

Масова комунікація виконує роль: -регулятора динамічних процесів соціальної психіки; -інтегратора масових настроїв; -канал циркуляції психоформуючої інформації;

Завдяки цьому органи масової комунікації є сильним засобом впливу як на особистість, так і на соціальну групу.